Український бізнес дає згоду на бронювання від мобілізації працівників за гроші. Багато підприємців висловили готовність платити по 20 тисяч і навіть більше за кожного критично важливого працівника. Проте не всі підприємства готові до таких сум, і не всі сприймають таку ідею схвально.
Від чого залежить прийняття або неприйняття платного бронювання, розповів очільник економічного комітету ВР, народний депутат Дмитро Наталуха.
Незважаючи на несхвалення певної частини депутатів, уряд має намір просувати ідею платного бронювання від мобілізації. Механізм її втілення має бути таким: підприємство щомісяця сплачує певні внески за кожного критично важливого для нього працівника, а ТЦК цьому працівникові дає бронь від мобілізації. До тих пір, поки за нього платитимуть внески.
Ця ідея виглядає цинічною, і саме так її оцінюють деякі представники влади, але вона цілком життєздатна. Так, наприклад, вважає і нардеп Дмитро Наталуха. Він також каже. Що немало підприємців уже схвалили таку ініціативу і готові платити гроші за своїх працівників.
Залишилось тільки визначитись із механізмом оплати
За одним варіантом пропонується залишити право на бронювання за високооплачуваними працівниками, які щомісяця отримують не менше 30 тисяч гривень, і з яких можна взяти високий податок. За іншим варіантом пропонується не брати до уваги зарплату працівників, а просто запровадити окремий військовий збір за кожного заброньованого у розмірі 20 тисяч гривень.
Дмитро Наталуха каже, що така ідея імпонує підприємцям, які працюють у сферах ІТ, надають послуги фінансового характеру, а також послуги у сферах страхування, консалтингу, правозахисту. Причому деякі IT-компанії навіть заявили про готовність платити по 50 тисяч гривень за кожного заброньованого працівника. Через це влада розглядає ідею зробити внесок ступінчастим: більшим – для компаній із більшими доходами і меншим – для бізнесу, в якого доходи нижчі.
Ідею платного бронювання сприйняв не весь бізнес
Значна частина бізнесу категорично не згодна із впровадження платного бронювання від мобілізації. Йдеться переважно про підприємства з великою кількістю персоналу і з великою часткою ручної праці. Ці підприємства не виробляють продукт із такою високою доданою вартістю, щоби мати змогу додатково платити за кожного працівника по 20 тисяч гривень. Деякі з них сьогодні і так ледве зводять кінці з кінцями.
"Чим більше у тебе працівників і чим більше ця робота залежить від механічності, тобто роботи руками, тим менше ти готовий сплачувати якусь фіксовану суму. Умовно кажучи, якщо це якісь великі заводи, на яких працюють тисячі робітників або навіть великі рітейл-мережі, - поділився Наталуха і додав: - Це чиста економічна теорія, тут немає нічого персонального: ступінь замінності на великих підприємствах значно більший, ніж у маленьких колективах".
Очевидно, до загону неплатоспроможних можна також віднести і всі підприємства, що надають комунальні послуги. Доходів там практично немає, але без їхньої роботи – ніяк. До того ж, людина з вулиці відразу не стане кваліфікованим електриком, сантехніком або газовиком. Отже владі доведеться усе ж запроваджувати якусь більш гнучку систему бронювання працівників.
Нагадаємо, очільник податкового комітету Данило Гетманцев виступає категорично проти бронювання від мобілізації за гроші.