У квітні 2022 року Україна та Росія були близькі до підписання мирної угоди. Її текст було попередньо узгоджено обома сторонами у комюніке, напрацьованому у Стамбулі наприкінці березня 2022. Однак перед остаточним підписання мирної угоди, російська сторона внесла пару пунктів, яких у попередньому варіанті не було.
Саме вони могли стати причиною виходу Києва з мирних переговорів, припускається в публікації, яка вийшла у виданні The New York Times.
Американське видання ґрунтовно підійшло до аналізу ситуації, опублікувавши на 17 сторінках текст мирної угоди, яка була підготовлена для підписання у квітні 2022. Журналісти проаналізували всі пункти, дійшовши висновку, що саме один із них міг стати причиною відмови української сторони від подальших переговорів.
NYT наводить ключові пункти угоди, що так і не стала мирною
Україна не має права вступати до будь-яких військових альянсів, у тому числі, звісно, і до блоку НАТО. Наша країна також не може воювати на боці одного з гарантів її безпеки. Гарантами безпеки, відповідно до угоди, мали бути Велика Британія, Китай, США, Франція та Росія (окремо в дужках також називали Туреччину і Білорусь).
Україна не має право проводити військові навчання з будь-якою країною, що входить до списку гарантів її безпеки. У свою чергу, країни-гаранти беруть на себе зобов'язання не втручатись у внутрішні справи України і не мають права вводити свої війська на її територію.
Україна та Росія скасовують усі взаємні санкції та заборони.
Дія договору не поширюється на Крим і Севастополь. Тобто фактично РФ залишала за собою Крим, але відмовлялась від територіальних претензій стосовно Донбасу.
Крім того, в додатку до договору, була обумовлена максимальна чисельність війська, яке Україна може утримувати заради своєї оборони. Називали цифру у 250 тисяч.
Російська мова отримує в Україні статус другої державної. Крім того, Україна має запровадити в себе жорстку заборону на "пропаганду нацизму". (Очевидно, йшлося про антиросійську риторику, яка зміцніла в Україні після подій 2014 року.) Мовний та "антинацистський" пункти Україна відмовилась обговорювати, оскільки в тексті комюніке, що було спільно напрацьовано та попередньо узгоджено наприкінці березня 2022 року цих пунктів не було.
Що реально спонукало Україну вийти з переговорів?
Однак аналітики NYT вважають, що найбільшим каменем спотикання став момент, що стосувався військової допомоги Україні у разі, якщо на неї нападе котрась із держав, які виступили гарантами її безпеки. (Нагадаємо, що до списку держав-гарантів увійшла і Росія, яка вже раз "гарантувала" нам безпеку у Будапештському меморандумі.) В угоді йшлося про те, що кожна з держав-гарантів у цьому випадку має допомогти України оборонятися. Однак Росія захотіла доповнити цей пункт ще однією умовою – "на основі узгодженого всіма державами-гарантами рішення".
Росія також виступила проти зауваження з українського боку. Україна уточнювала, в чому має полягати допомога від гарантів. Це мали бути цілком конкретні дії: надання озброєння та закриття повітряного простору над Україною.
Росія хотіла залишити за собою право вето на військову допомогу з боку країн-гарантів. Тобто, якби угода була підписана в такому вигляді, то Росія могла би знову напасти на Україну і, застосувавши своє право вето, фактично заборонити іншим гарантам допомагати нашій країні. За словами журналістів видання, один із учасників переговорного процесу поділився з ними, що після появи цього пункту про вето, київська влада "втратила інтерес до продовження переговорів".
Нагадаємо, Давид Арахамія, який був одним із керівників української делегації на тих переговорах, розповів, що Київ вирішив вийти з переговорів після раптового візиту в Україну тодішнього британського прем'єра Бориса Джонсона.